Декілька хвилин ще ждуть,
Ще не минають тільки мить.
Вони шукають тую суть,
Якою треба далі жить.
Це тільни небо я благаю,
Все хочу чогось досягти.
У темному моєму гаю,
Навіки щоб не полягти.
Не розумію, чому я тут,
Там де сонця світла не знайти.
Не розумію, в який я кут,
Потрапив, та не можу далі йти.
Чи то зі світлом є розлука,
З якою я тепер на самоті.
В мене не щастя, тільки мука,
Якою не тримаю на миті.
Я хочу, щоб ніч моя минала,
Скоріш до сонця підійти.
Ніч, хіба ж ти й не знала,
Що хочу в небо я зійти?
Ну, це ж тільки моє тіло,
Воно ясним вогнем світилось.
Легкими іскрами вгору злетіло,
І вже нічого не лишилось...
Так, я приєднаюсь до світів,
Я світ весь сонцями осяю.
Завжди, до скінчення віків,
В небі кометою яскраво сяю.
Сугестiя
© Copyright: Табула Расса, 2011
Свидетельство о публикации №111031406894
Свидетельство о публикации №111031406894
Рецензии
