Із снів солодких, дивних мрій
Богиню щастя я ліпив.
В той час не знав, що образ твій!..
В малюнку Бог вже воскресив.
Кохання ніжне в долі взнав,
Та мить прийшла уже в літах.
Мов зачарований стояв,
Забув солодких мрій слова.
Твій погляд лагідний з-під вій,
Думки сердечні всі забрав.
Сказала ти: - Коханий мій…
І я святі слова згадав: -
Кохана, сонечко, зоря!..
Шукав тебе як голку в сіні.
А нині ти уже моя,
Господь здійснив і сон, і мрію.
Відкрив в коханні нам закон,
І поєднались дві дороги.
Тепер життя солодкий сон,
І ти у нім - дарунок Божий.
Божий дарунок
© Copyright: Петро Керанчук, 2011
Свидетельство о публикации №111031402656
Свидетельство о публикации №111031402656
Рецензии