Фонтан. Маргарита Метелецкая

                http://www.stihi.ru/2010/07/27/3104

Вот и площадь с фонтаном,
Где расквакались хором лягушки,
И плакучая ива,
Загрустив, клонит ветки к воде.
И я - в платье с воланом,
А фигурка – нескладной девчушки.
И ещё впереди
Мой отчёт за ошибки  в судьбе…

Осторожно в фонтан
Опускаю я босые ножки -
Там, в зелёной воде,
Своё личико враз узнаю…
И не знаю зачем,
Заглядевшейся вдаль – в мои стёжки,
Было ивушке той
Так оплакивать долю мою…

Ой, покину фонтан!
Лягушиного царства уродство…
И останутся в сердце
Не по-детски щемящая боль,
Неприметный фонтан,
И души, ещё юной, сиротство,
Ивы плач обо мне,
Не вкусившей пока жизни соль…

Оригинал
 
Ось майданчик з фонтаном,
Скам'янілі де кумкають жабки
І розкішна вербичка
Споліскує віти щодня...
Я у платті з воланом,
Дитяча фігурка незграбки...
І попереду ще
За майбутні помилки платня...

Обережно спущу
У фонтан ненатруджені ніжки -
У зеленій водичці
Враз личко своє пізнаю...
І не знаю чому,
Задивившись у дальні доріжки,
Ця плакуча верба
Так оплакує долю мою...

Ой, залишу фонтан!...
Жабкам кину причини каліцтва...
І вкарбується в серці
Недитячий, сполоханий щем,
Цей маленький фонтан,
І найперше душевне сирітство,
І плакуча верба,
Закосичена долі дощем...


Иллюстрация из Интернета.