Осінні барви мене знову надихають.
В ранкових вкрапленнях прозорої роси
я бачу таємницю небокраю.
Вже скоро настання холодної зими.
А покищо кружляє жовте листя.
А вже, на жаль, кульбаби не цвітуть.
Розкинулось калинове намисто.
Далеке літо вирушило в путь.
А покищо червоне листя клену,
так солодко і пристально шумить.
А строки мого ніжного катрену
передають сумну осінню мить.
<18.10.10>
Осiння мить
© Copyright: Екатерина Белл, 2011
Свидетельство о публикации №111031300449
Свидетельство о публикации №111031300449
Рецензии