«Тікати вже пізно, стій, зупинись!» -
В голові промайнула ця думка,
Зі мною тільки сила і міць,
І я у позиції «струнко»!
Я зупинився - подивився у небо,
Згадав все своє життя,
Що було дьогтем, а що приторним медом, -
Один в полі воїн я!
Погляд їм в очі – вони божевільні,
Плювати на пережохих-
Вони поспішають – я поки вільний,
Ніхто не допоможе!
Хвилина минула, я ще живий, -
Відкрив з подиву очі,
Сталось щось з самих дивних див,
Я розчинився у ночі!
11.03.11.
Диво
© Copyright: Евгений Бережной, 2011
Свидетельство о публикации №111031203181
Свидетельство о публикации №111031203181
Рецензии
