Лондонський янгол родом з Барселони

Спустошене серце відсутністю дощів...
Спустошене і кам'яне...
Нема там більше пристрасті, немає відчуттів, нема кохання.
Воно пусте, в пустелі є оазиси, а тут нема - нема нічого.
Тут навіть сліз нема, нема страждання.
Воно пусте.
Його спустошив він - з блакитними очима і золотим волоссям,
Уже не тут - уже у Альбіоні янгол, чи у Барселоні.
Він полетів, змахуючи крилами від Армані.
Лондонський янгол родом з Іспанії.
Картинка гарна, та нічого більше.
Черговий Доріан Грей.

P.S.Якщо побачите його,
передайте від мене вітання з трьох слів.

Кав'ярня.
Арома кави.
Я у Барселоні.
Шукаю янгола,
щоб вітання передати,
щоб вирвати волосся золоте
і обламати крила від Армані,
щоб залишити слід червоний на обличчі від руки.

Шукаю тиждень - не знайшла.
Здається, з ним фортуна:)
Буває - покидькам щастить.

Згадалося...була солодкою самбука.
любила я її.
тепер,здається, - ні.

У голові мелодія іспанська.
Але я вже у Лондоні, не в Барселоні.
На Трафальгарській площі голуби літають.
Туман змішав думки і відчуття.
Кава тут відразлива, жахлива!
І сонця тут нема, але є зелень із обличчям королеви.

Здається, я забула, що шукала...

Вже березень прийшов.
Я вже у нормі.
Київ.
Раптом телефон мій заспівав.
Краще вимкну.
Пізно, янголе, вже пізно.
Уже не те повітря,
не та кров.
Уже не хочу виривать твоє волосся.
Іди і сам його на собі рви.
Поріж портрет, як Доріан!
І,може, щось людське в тобі озветься.