Твій подих, твої очі
у темряві зникають.
Щоб залишився хочу...
навколішках благаю...
Танок,разом в якому
кружляли на прощання
Навіяв легку втому,
зірвав твої зізнання...
Кохання має шанс.
Воно завжди чекатиме на нас.
Можливо ти підеш...
З тобою серце моє зникне теж.
Я бігла крізь туман,
розхитуя повітря.
Ти ввів мене в оману,
забрав з собою світло.
Слова шепочу ледве,
хоча й з грудей крик рветься.
В моїх молитвах темно.
Чи це мені здається...
Де моя легка втіха?
Я вигадаю долю.
Дріб барабанний стих.
Тримчю одна від болю.
Скажу собі сама:
"Здолай цю перешкоду...".
Але в душі зима.
не робить з криги воду.
Caruzo
© Copyright: Лёля Шанталь, 2011
Свидетельство о публикации №111031004080
Свидетельство о публикации №111031004080
Рецензии