Зівялена квітка в надщербленій вазі вбирає останні краплини води
І мій карандаш щось веде по бумазі малює засмучені очі твої
Я бачу в них втому зустрітись бажання адже ми не бачились дуже давно
Я бачу вогонь неземного кохання якого до нас на землі не було
Нехай же живе воно вічно між нами мов чиста прозора джерельна вода
Нехай воно буде сильнішим з літами і горе минатиме нас і журба
***
© Copyright: Виктор Семенюк, 2011
Свидетельство о публикации №111030905762
Свидетельство о публикации №111030905762
Рецензии