Мыкола Зеров. Semper legenda

Как детских книжек неизбывны чары,
Бессмертных выдумок простые чудеса,
Какая снова жизни полоса
Подняла ваши громкие фанфары?

И где они, во мраке дортуары,
Аллея, лавка, на траве роса,
Роились вы там прежде, как мошка
Вы, гордецы, и бюргерские пары.

Вы были, нет вас — след давно простыл.
И все-таки нам дорог этот мир:
Остались нам и колоски, и ости.

И в хмурый день, под сенью темных туч,
Нежданные, любимые вы гости,
Игра пылинок, солнца яркий луч.

1930.

Semper legenda

Книжок дитячих неубутні чари,
Безсмертних вигадок легкі дива,
Яка це знову смуга життьова
Виносить ваші голосні фанфари?

Та де вони, ті темні дортуари,
Алея, сад і лава садова,
Де вперше зароїлись, як мушва,
Ви, горді одинці і чемні пари?

Були. Нема — і слід по вас пропав.
А все ж од ваших дорогих появ
Ще й досі мають колоски та ості.

І в хмурий день, як вітер і сльота,
Ви несподівані, ви любі гості,
Гра порошин і сонця золота.

1930.