Поривом вітру зірваний листок
Піднявся вгору , аж на саме небо
Повітря чистого сп’янив його ковток
І він подумав, раптом, що так треба.
Що може він, як птаха, долетіть
До того моря, звідки вітер родом
О, як же довго він чекав цю мить,
І ось тепер летить за себе гордий
Там десь внизу покинута земля
І дуб старий, що був для нього домом…
Та, що це… близько так рілля…
Ні, він не хоче падати додолу
Ну де ж ти, вітер, ти ж так обіцяв,
Що допоможеш в вирій полетіти…
Та впав листок в чужий широкий став
І потонув, на дно. Хоч міг би землю гріти
Зiрваний листок
© Copyright: Богдана Синюк, 2011
Свидетельство о публикации №111030303989
Свидетельство о публикации №111030303989
Рецензии
Гарнiй вiрш.Сто лет не читала и не говорила по украински. Спасибо за воспоминания, навеянные вашим стихотворением.Творческих успехов.
Тутова Людмила
Людмила Тутова 20.04.2011 18:52 • Заявить о нарушении
Тутова Людмила
Людмила Тутова 20.04.2011 18:52 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.