більше не буде вчора,
довго чекати на завтра,
і, можливо, сьогодні,
якщо зрозумію що варта
забутих мелодій, обіймів щоночі,
твої незабутні смарагдові очі
щовечора і щоранку,
не дочекавшись світанку,
брели десь подалі,
як жаль, що немає жалю.
я знаю, немає сили
облетіли півсвіту обламані крила
не знали ні щастя, ні сонця,
душа заглядала у всі віконця.
шукала дороговкази
крапельку моря і крихту надії
і твої зачаровані вії
не повертаючи вчорашнього
не чекаючи на завтра
я сьогодні зрозуміла, що варта
варта
© Copyright: Не Одна, 2011
Свидетельство о публикации №111030300116
Свидетельство о публикации №111030300116
Рецензии
