дв тисяч десять

Я кохала твої зап'ястя...
Я знаходила сотні слів,
Повна вірою в тихе щастя,
Зачитувалась в фальш чужих віршів.

Як же легко займались легені...
Запашним тютюновим вихрем.
Твої кулі збирала у жмені...
Видихала твої вдихи...

Розбуди мене, краще, вранці.
І до сходу пиши казки. На шпалерах...
Розбуди, і цілуй руки... Цілуй пальці.
Коханим дарують руді гербери.


Рецензии