Кіно діва
Ти ілюзій дитя, невблаганне
Свою долю рвучи на кадри
Ліпиш з своє з чужого життя
Не зважаючи на її вади
Дівчина в кафе
Між передвічних намагань, шукаємо себе
Так важко вибирати - він, вона, твоє, моє
Однак в кінцевому рахунку
Платити будемо за все
В розмові з друзями
Пив горілку – хворіла душа,
З ранку плакав від пляшки вина
Та не в змозі уже зупинитись
Знову істина кличе: «До дна!»
Жіноче
Переконань відстоюючи хибність
Підтверджуєш жіночу схильність
До рішень, не обтяжених знанням
Й чоловіків, дурну, зарозумілість
Офіціантка
Похапцем пробігаючи по колу
Ти в змозі поміняти все довкола
Лише себе, як не намагайся
Не зміниш, від народження до скону
П яне...
© Copyright: Лутченко Виталий, 2011
Свидетельство о публикации №111030205432
Свидетельство о публикации №111030205432
Рецензии
