Не дарма весна має рід жіночий.
В душі бентежно ніжні почуття.
Й дарує небу сині-сині очі,
Бо жінка-весна то і є життя.
Не дарма весна так здіймає груди,
Кохання чарів серцю додає.
Бо без любові жить не можуть люди,
А весна-жінка – то любов і є.
Не дарма весна лагідно-красиво
Нас по-жіночі ніжно обійма.
Бо лиш тоді світ може буть щасливим,
Коли тим щастям жінка є сама.
І споконвіку добре знають люди,
Спитайте їх їз будь-яких світів.
Що без жінок ніхто не може бути
Щасливим у любові і в житті.
Формула щастя
© Copyright: Александр Афонин 4, 2011
Свидетельство о публикации №111030100160
Свидетельство о публикации №111030100160
Рецензии
