Хемит

     Древний Хемит – Черная Земля, земля  выжженная солнцем и она на континенте Африка находится. Много, много, тысяч лет назад  к жившим ранее землянам, спустились с небес жители  непохожие на местных.
  Жили себе аборигены, племенами и отдельными семьями, охотились, траву ели, совокуплялись, детей рожали, на понятной  и им, и  животным, и другим жителям планеты Земля речи изъяснялись. Но появились Путники, и в короткий период времени  все  изменилось, прогресс в развитии человечества наступил быстрыми темпами.
  Их было двадцать один – Путников из неизвестности, их было двадцать один двуполых, прозрачных божественных сущностей. Гермафродиты огромного роста, на глазах у Звезд, Луны, и Солнца по очереди, разделились  на две половинки, и стало одно целое поделено надвое, на мужчину и женщину свободно мыслящих. Две половинки от одного целого, женщина и мужчина зачали себе подобных, рожденных свыше. Зачали, рассыпавшись  на мелкие подобия себя в массе народа   в миллионном количестве энерго – душевно - плотских тел  свободно мыслящих друг от дружки  в  огромном  Духе, стали   маленького роста, стали  людьми, которых словно на ниточке повели по жизненному пути, будучи проводниками, огромные энергетические Духи Матрицы.  Размножившись, уйдя в человеческую плоть, Путники  стали  ранимее и слабее, стали они плотными, и кровь красного цвета потекла у них в жилах, в колесо инкорнаций их Владыки Кармы впустили. Что бы Богами стать, говорят, нужно и в плоти плотской побывать, и съесть не один пуд соли.
  Сорок два божества сорок два организовали племени, и пустили в свет каждый свое разъяснение, сорок  два видения, сорок два объяснения, сорок две характеристики Божественного бытия. Сколько умов, столько и мнений, ведь даже одному и тому же пирогу каждый по - своему даст оценку.
   Люди с тех пор, даже  аборигены, уже не говорят странными звуками, люди теперь говорят, словами  и предложениями, начало, которым заложено, в той самой  башне, что породила языки и народы.
  А время придет, и соберут свои плоды  те, кто  дела те породили, и ответ  за свои дела  и поступки будут держать. Отсеется семя от сорняка  и продолжит дело благое. Вместе пришли и вместе уйдут, взявшись, рука за руку, станут в круг, двадцать одна двуполая Божественная  сущность. Они примут опять прежний вид, и ракетой  взлетят ввысь, лишь Отец их позовет, им хватит сил вместе преодолеть Земное притяжение, Лунный корридо - их коридор и дом, и отработав свое, в лунном пространстве и в недрах луны, им путь в коридоры  иные. Палец к пальцу ладонь, ладонь к ладони сцепка, их стержень несет, и  не может быть иначе, каждый палец указал свое.
  И их ровно двадцать, а двадцать первая и сорок вторая единицы – это пальцы Отца, они  стержень в пути! И их слово  это слово Отца лично, и их племена - избранные племена, они  отличается сутью своей от иных, через них, отец позовет к воссоединению. И вот, пришельцы соберутся вместе, их соберет невидимый промысел, их Отец позовет! Они дети его! Они дети Великого Духа! Они часть его, и  они в порыве едином сольются, как огоньки сверкающие, не тленные, вокруг стержня крепкого и надежного. Их Отец у Земли, и он их растит и ждет, он комета Галлея, на языке ученых. Время придет, и он в космическое пространство уйдет, их  ждут в созвездии  Гермеса. Он  свое с собой заберет. Останутся земным жителям знания, религии, и познания, он подарил их, он поделился с ними  жизненным опытом. И пришел жених, и сказал: - Невесты мои,  мы уходим сегодня в дорогу, будьте готовы!
  Каждый имеет право рассуждать и ошибаться, не ошибается лишь тот, кого не существует ни в одной из реальностей. Ни стоит верить всему буквально, но можно поразмышлять и со мною вместе. Я  не Бог, я человек, пытающийся всмотреться в  настоящее, будущее и прошлое.

-------------
Хеміт
   Стародавній Хеміт - Чорна Земля, земля випалена сонцем і вона на континенті Африка знаходиться. Багато, багато, тисяч років тому до жили раніше землянам, спустилися з небес жителі несхожі на місцевих.
  Жили собі аборигени, племенами і окремими родинами, полювали, траву їли, злягалися, дітей народжували, на зрозумілій і їм, і тваринам, і іншим жителям планети Земля мови висловлювалися. Але з'явилися Подорожні, і в короткий період часу все змінилося, прогрес у розвитку людства настав швидкими темпами.
  Їх було двадцять один - Подорожніх з невідомості, їх було двадцять один двостатеві, прозорих божественних сутностей. Гермафродити величезного зростання, на очах у Зірок, Місяця, і Сонця по черзі, розділилися на дві половинки, і стало одне ціле поділено надвоє, на чоловіка і жінку вільно мислячих. Дві половинки від одного цілого, жінка і чоловік зачали собі подібних, народжених згори. Зачали, розсипавшись на дрібні подібності себе в масі народу в мільйонній кількості енерго - душевно - плотських тел вільно мислячих одна від одної в величезному Дусі, стали маленького росту, стали людьми, яких немов на ниточці повели по життєвому шляху, будучи провідниками, величезні енергетичні Духи матриці. Розмножилися, пішовши в людську плоть, Подорожні стали ранимее і слабкіше, стали вони щільними, і кров червоного кольору потекла у них в жилах, в колесо інкорнацій їх Владики Карми впустили. Що б Богами стати, кажуть, потрібно і в плоті плотської побувати, і з'їсти не один пуд солі.
  Сорок два божества сорок два організували племені, і пустили у світ кожен своє роз'яснення, сорок два бачення, сорок два пояснення, сорок дві характеристики Божественного буття. Скільки умів, стільки і думок, адже навіть одного й того ж пирога кожен по - своєму дасть оцінку.
Люди з тих пір, навіть аборигени, вже не говорять дивними звуками, люди тепер говорять, словами і пропозиціями, початок, яким закладено, в тій самій вежі, що породила мови і народи.
   А час прийде, і зберуть свої плоди ті, хто справи ті породили, і відповідь за свої справи і вчинки будуть тримати. Відсіється насіння від бур'яну і продовжить справа блага. Разом прийшли і разом підуть, взявшись, рука за руку, стануть в коло, двадцять одна двостатева Божественна сутність. Вони візьмуть знову колишній вигляд, і ракетою злетять вгору, лише Отець їх покличе, їм вистачить сил разом подолати Земне тяжіння, Місячний корридо - їх коридор і будинок, і відпрацювавши своє, в місячному просторі і в надрах Місяця, їм шлях в коридори інші. Палець до пальця долоню, долоню до долоні зчіпка, їх стержень несе, і не може бути інакше, кожен палець вказав своє.
  І їх рівно двадцять, а двадцять перша і сорок другий одиниці - це пальці Отця, вони стрижень в шляху! І їх слово це слово Отця особисто, і їх племена - обрані племена, вони відрізняється суттю своєю від інших, через них, батько покличе до возз'єднання. І ось, прибульці зберуться разом, їх збере невидимий промисел, їх Батько покличе! Вони діти його! Вони діти Великого Духа! Вони частина його, і вони в пориві єдиному зіллються, як вогники блискучі, що не тлінні, навколо стрижня міцного і надійного.Їх Батько у Землі, і він їх вирощує і чекає, він комета Галлея, на мові вчених. Час прийде, і він в космічний простір піде, їх чекають в сузір'ї Гермеса. Він своє з собою забере. Залишаться земним жителям знання, релігії, і пізнання, він подарував їх, він поділився з ними життєвим досвідом. І прибув молодий, і сказав: - Наречені мої, ми йдемо сьогодні в дорогу, будьте готові!
   Кожен має право міркувати і помилятися, не помиляється лише той, кого не існує ні в одній з реальностей. Ні варто вірити всьому буквально, але можна поміркувати і зі мною разом. Я не Бог, я людина, що намагається вдивитися в сучасне, майбутнє і минуле.