Зникла та людина,
Якій я вірила,яку любила.
Могутній вітер дме в тії вітрила,
Здається,що її я загубила.
Не вернеться вона більше
В життя моє короткочасне
Але кохатиму її сильніше
Покличу бурю одночасно.
Нехай вона її зупинить,
Зупинить вітер сподівань...
Лихії хвилі без упину
Будуть бити човен тих кохань
Потоне човен,згине те кохання.
Утопиться любов моя у злі.
Навіщо роки довгого чекання,
Коли за мить все у воді?
Ні!Зупинися вітре,
Вщухни море...
Дозволь піти їй в котре..
Нехай залишиться самотнім
Моє спокійне горе.
Самотня
© Copyright: Татьяна Британ, 2011
Свидетельство о публикации №111022401713
Свидетельство о публикации №111022401713
Рецензии