Люблю дивитись у вікно,
Коли небо плаче голубе,
Здається,ніби не так давно,-
Це все повторюється знову.
Мені здається, ніби вдвох,
Ми знов з тобою, мій коханий
І відчуваю грім ніби вздох,
Який для мене такий жаданий.
Дивлюсь у дощ на двір,-
Там справді так приємно,
На небо піднімаю зір,-
Це все сплилось таємно.
Нерозумію, чому ми розійшлись,
Коли серця іще звучали
Тією ніжністю колись,
А все інше не помічали.
Так, це все було дано
Для нас з тобою,
Але пройшло давно,
Бо у майбутнє не забрали із собою...
Люблю дивитись у в кно...
© Copyright: Оля Полищук, 2011
Свидетельство о публикации №111022104059
Свидетельство о публикации №111022104059
Рецензии