Свiт Кольорiв

Ахроматичний завіконний світ.
Дихроматичний (чорно-білий) тут,
в моїм будинку.
Це як світлини у старім альбомі перебирати
в кімнаті,
де твоя свідомість хвора пофарбувала стіни білим.
Та на підлогу чорну як води Стіксу поклала білий килим,
такий пухнастий.
Він схожий дуже на шкуру білого ведмедя.
Я іноді люблю на нім лежати.
І засинаю…
І сню такими кольорами, яких не бачив навіть в сурдокамері,
де я повторював експерименти Лірі…

У снах моє життя таке барвисте.
Так глибоко я все переживаю.
Цей доторк до її волосся.
До шиї… Ці запахи… Буз
ок… Жасмин… Троянда чайна…
На ній роси краплини.
Ми п’ємо їх, смакуємо…
А потім поцілунки вустами повними жаги…
І лункі, лункі в довгих коридорах звуки
від сьомої симфонії Маестро Льодовіко.
До віку, що закінчиться не скоро, сподіваюсь,
я буду згадувать ті дні, кохана.
Як їх  багато в нас було.
Я кожен пам’ятаю.
Віриш?

А потім прокидаюся.
На чорнім столику чекає кава чорна у білому сервізі.
Китайська порцеляна – справжнє диво.
Це, мабуть, гріх у ній тримати каву, молоко та цукор.
Але ж як вчив нас Майстер Тіно гріха немає, де любов царює.

То ж пиймо каву, мила!
Ти будеш с цукром?
Молока налити?