Мої вірші – мого кохання сповідь,
Прочитані, пожовклі сторінки.
Несе у забуття весняна повідь
Краплини повноводної ріки.
Мої вірші – вони мені наснились
В моїм казковім різнобарвнім сні.
Вони прийшли, неначе божа милість,
Як подарунок грішному мені.
Мої вірші – моїх гріхів спокута.
А не відпустять – та і хай їм грець!
Не знаю, ще коли розквітне рута
На згарищі пожежі двох сердець.
Мої вірші – замріяні дороги
У майбуття, де обрію нема.
Поки іще іти спроможні ноги,
Я буду йти, нехай і задарма.
Мої вірші – коли я їх читаю,
Розпалюю загаслі почуття,
І кожен раз надію я плекаю –
Повернеться кохання з небуття…
20.02.2010
Моi вiршi
© Copyright: Пономаренко Владимир, 2011
Свидетельство о публикации №111022006881
Свидетельство о публикации №111022006881
Рецензии
Чудовий вірш! Щиро Вам дякую!
Бажаю успіхів та натхнення!
З повагою,
Наталья Номировская 22.02.2011 17:29 • Заявить о нарушении
Бажаю успіхів та натхнення!
З повагою,
Наталья Номировская 22.02.2011 17:29 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
