Ти маєш часом керувати,
Сльозами, рухами моїми,
Ти вмієш правду відкривати
Тероризуючи побиті плечі.
Лиш крок і ти в моєму царстві,
Де зазирають прямо в тіло
І відчувають ритм сердець,
Душею бачать справедливість
І відкидають люту біль.
Ти зміниш одяг і взуття,
Але не зміниш власне серце,
В якому швидко б'ється кров.
В твоїх руках убита лялька
Стає істотою живою.
Тобою керує механізм,
Який дозволить посміхатись,
Ридати і дивитися услід
Своєму відчуттю омани.
Лялькова вистава
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2011
Свидетельство о публикации №111022003387
Свидетельство о публикации №111022003387
Рецензии