Вона в мене - одна
вже тому, що корінням одвіку
між ланів молодих,
між веселого плескоту рік.
Тут у будь-якій хаті
знаходжу привіт і домівку,
хоч коли б не вернувсь
з нелегких і далеких доріг.
Вона в мене така,
як матуся - і строга, і ніжна.
Все життя йду до неї,
а з нею у завтрашній день.
В ньому стільки для щастя:
роботи, любові і пісні.
В ньому стільки для мене
і всіх небайдужих людей.
Хай на плечі мої
наляга узвичаєна втома,
хай гостюють удачі,
а з ними - турботи й жалі.
Нема краще нічого,
як себе почувати удома,
свою пісню вести
з однієї
такої
землі!
Одна така земля!
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2011
Свидетельство о публикации №111021908667
Свидетельство о публикации №111021908667
Рецензии
