Enchantment of autumn Truskavetc

Чари  осіннього  Трускавця  -
Як  добробуту  земного  лице.

Ексцентричні  будинки,
Екзотичні  рослини...

Заколисані  тілесним  спОкоєм,
Люди  на  ходу  спали,

Посеред  вуличного  облещення,
Занурені  в  ефект  площ.

Спокійна  течія
Мінеральної  водички

Обнадіює  і  обіцяє
Ягідки  на  лиці.

Людина  повірити  хоче
В  свою  чоловічу  вічність.

Який  разючий  контраст
З  суворими  горами!

А,  може,  це  милосердя,
Звернене  до  всіх,

З  недосяжного  Божого сонця  -
Клаптик  тілесного  спасіння?

Трускавець  -  Божа  установа,
Джерело  народного  вздоровлення.

І незнищенна  свята  мораль
Пробиває  в  натовпі  дорогу.

Тут  на  вулиці  з  культурною  назвою
Вклонюсь  українській  книзі.

І  Слапчукове  «Мовчання...»
Раптом  в  хорі  книжок  зустрічаю.

Озброєний  римами  і  малюнками
Він  красою  спасає  люд.

На  розі  -  інтелектуальне  кафе,
Кавова  і  куряча  сфера.

Тут  підраховують  здобутки  і  втрати,
Жуючи  смажене  куря.

А  ще  поруч  -  церковна  крамниця
Проповідує  духовне  незнищення.

І  підсумком  трускавецької  осені  -
Ател"є  обрядових  послуг.

Біля  труни  мертво-спокійної
Хтось  дитинку  покинув.

Кажуть,  діти  кричать,  ридаючи:
«Спасіть  мене,  я  помираю!»

Та  ні,  такого  нічого:
Дитинча  мовчало,  а  в  очах  -

Зацікавленість  і  чекання
Щастя  собі,  а  не  скону.

Дитина  маленька  знає
Щось  розумніше,  ніж  труна.

Їй  треба  пройти  всі  стадії
Радісного,  скорботного  життя,

На  обличчі  землі
Залишити  пам"ятний  слід,

А  потім  війти  в  таємницю
Предметного  знищення.


           1998 р.