Archaic Boryslav

Борислав  нині  змінився,
Настали  інакші  дні.

Дороги,
Що  викликали  містичне
Захоплення  в  Гоголя,
Заросли  асфальтом,
Урбаністичним
І  гордим.

І  нестримна  ріка
Людей,  до  гуркоту
Звикаючих,
У  бляшані  банки  закованих.

Тільки  краєвиди  -
Як  гори, 
Подобляться  Вічності.

Затишні  провулки
Зберігають  характер  сіл.

Дороги  рвучка  нестримність,
Безсоромність  реклам  -
Вас  оформлюю  в  рими,
Що  спостерігають  над  життям.

Життя,  хоч  би  і  таке  -
Безпорадне,  беззаконне,
Занурене  завжди  в  собі,
З  вічної  осі  збите...

Зернути  з  рейок  залізних,
Побачити  раптом  ліс,
Де  не  лише  пачки  з-під  сигарет  - 
Тиші  священні  секрети.

Не  архаїка,  не  минуле
Викликає  ностальгію  і  жаль  -
Наступ  на  затишні  провулки
Сил  розпаду  і  жаху.

Ми  потриваєм  і  минем.
Новим  життєствердним  днем
Опроміниться  Борислав  -
Днем  блага  чи  днем  зла?

До  безпорадної  дороги
В  сердці  відчути  спробуй,
По  силах  своїх,  подобу
Бажань  щирих  і  добрих.
 
Дні  міняються і  місяці.
Люди  ходять  і  їздять.
В  їх  безперервнім  русі
Є  від  вічності  щось.

Люди  живуть  надією,
Що  Бог  любить  людей.
Світить  солнце  гаряче,
Бажаючи  всім  добра.

Любов;ю  Бога  і  ближніх,
Та  добром, що  в  природі,  в  землі,
Життя  видається  можливим.


           1998 р.