Привіт, незнайомка, минув майже рік
Рік ніби вік, на сльози і сміх
На заздрість людей, на порох ідей
Прямо до серця крізь море очей
Занавішено сонце, годинник стоїть
Знову свобода приховує кліть
Знову ми разом, знов я твій гість
Зі мною всепрощення на їхню злість
Привіт, незнайомко, за зустріч – вино
Я вип’ю за твОє прощальне тепло
За те, що ми разом, за випадок і мить
За те, що годинник наш ніби стоїть
Осiнь
© Copyright: Зовут Меня Никто, 2011
Свидетельство о публикации №111021606300
Свидетельство о публикации №111021606300
Рецензии