Проростає з безодні криниця
Мов око застигле в повітрі
Мати бездітна
Ловить коників
У любистку
Так випрошують гілку
У яблуні
Так змія замерзає
У камені
Так сміються
Над
Білими квітами
Засинаючи
В теплій
Печі
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.