Нудьга

Сиджу та сумую біля вікна
Сиджу та гадаю “Чому я така?”
Краплинки стекають напроти вікна
Як мені зрозуміти “Чому я така?”
Чомусь хочется плакать, сліза не стека
Мабуть посміятись, бажання нема
Якись дивний характер, утримка не та
Хто мені відповість “Чому я така?”
Соняшний промінь прорізав нудьгу
Сумування залишив, зрадію йому
Від душі посміхнусь, все ж добре навколо
Захотілось стрибати, побігти у гору
В голові прояснилось, співає душа
Гарне життя, та і я хороша
Раптом “Стій, куда ти” гукнулось во мні
Промінь сонця у танці ростаяв у тьмі
Сірим небо покрило обличя своє
І сльозами закапало в вікна моє
Думки потемніли, затихла душа
І посмішка стримко кудись поповзла
Стрибати не хочу і танці гидкі
В телефоні, у трубці огидні гудки

Знов сиджу та сумую біля вікна
Як мені розуміти “Чому я така?”


Рецензии