Пустеля в серці їх, хоч думають, що сад,
Забули предків силу, продали, чуєш, брат,
;Не думають про інших, їх бог - їх гаманець,
Чому усе так вийшло, невже це він - кінець?
Та вірю, нездолати свободу, волю й дух,
;Я вірю, чуєш , брате, переживем біду,
Замайоріє стяг наш на нивах золотих,
Ми вирвемось з полону, крізь біль і сотню лих.
Ми сильні коли разом ідемо до мети,
Але нас поодинці змете буран біди,
Настане день і станем в непереможній ряд
І ми свого досягнем. Досягнем, чуєш, брат!
Т льки разом
© Copyright: Руслан Яроцкий, 2011
Свидетельство о публикации №111021405972
Свидетельство о публикации №111021405972
Рецензии