Бувае серця світло згасає з темрявою дій
і в злості ми втрачаемо себе
бувае хочется забути дикий біль
що ні одна ворожка не зніме
бувае прагнеш повернути все
і щось змінити, щось пройти ще раз
та знаеш, час-ріка тече,
не повернути мить, не повернути час.
І залишается лиш знову крок вперед
і знов житя, і знову помилки
і знову сліпо люд усе бере
що дала доля з щедрої руки
і знов образи, сльози знов
і ненависть до інших і до себе
а потім звільнення від гордості оков
і розуміння, що робити так не треба.
А залишается лиш каяття
проси пробачення - а може і пробачать
і памятай, таке воно життя
як вдариш ти когось - чекай віддачі
За кожну мить заплатимо сповна
на цьому світі, не на тому,
і посміхнись - життя на те й життя
що зла й добра достатньо нам у ньому.
Про вчинки та емоц...
© Copyright: Руслан Яроцкий, 2011
Свидетельство о публикации №111021405958
Свидетельство о публикации №111021405958
Рецензии