Здійма тополя руки догори,
Неначе рветься в Божі зорі,
Шепоче крізь шаленії вітри
Молитву у простори неозорі.
І холод крижаний стискає віти,
Що так чекають теплої пори,
Нестримно, наче має десь злетіти.
Здійма тополя руки догори.
Крізь хмари, що заплутались у вітті,
Здійма тополя руки догори
Чекає у надії безпросвітній,
Коли останній день зимовий догорить.
Тополя
© Copyright: Виталий Поплавский, 2011
Свидетельство о публикации №111021410259
Свидетельство о публикации №111021410259
Рецензии