Налию чару кришталеву
Старого згірклого вина,
Ковтну,як біль...
І мрій рожевих
Впаде на очі пелена !
Я буду мріять...
Буду мріять
Собі самому вперекір!
І мрії серденько зігріють,
Як вже не гріли з давніх пір.
І знову буду я сміятись,
Дрібниці кожній буду рад,
Словами,як цяцьками, гратись
І жартуватим невпопад.
І буде весело й гамірно,
І людно -- за моїм столом.
Приємно буде та весільно,
Як пригощатиму вином...
...А вже,як вдасться хміль до втечі,
У розчарОванні гіркім
Побачу:
в пляшці -- порожнеча,
І пусто за столом моїм !
Свидетельство о публикации №111021309761