Надiя
Кануть в безвість літа і сторіччя
Чи на радість, а чи на біду…
Має кожне кохання обличчя,
Бо воно – ніби квітка в саду.
Моє перше юнацьке кохання !
Скільки ж часу між нами стоїть.
Та таємне я пестив бажання
Хоч миттєво побачить Її.
Чи таку можна з пам”яті стерти:
Мій піджак на дівочих плечах,
Така усмішка щира й відверта,
Вогник зоряний в синіх очах.
Мабуть, дуже коли забажати –
Досягнеш неодмінно мети.
Як і мало у мене все статись,
Знов Її пощастило знайти.
Ой, ти врода, ти врода дівоча !
Не підвласна і часу вона:
Дещо зморено дивляться очі,
А от усмішка – та ж весняна.
В даль рожева вела мене мрія,
І за нею я йшов. Я горів.
На майбутнє лиш пестив надії,
А на разі … минуле зустрів.
---
© Copyright: Анатолий Павленко, 2011
Свидетельство о публикации №111021310552
Свидетельство о публикации №111021310552
Рецензии
Як сповідь із далеких часів, яку не згасили літа, наче виплекана роками мрія, мабуть кожна людина хоча б раз повертається в минуле...
Сподобалось, на разі співзвучне до настрою...
З теплом, Тетяна!
Татьяна Мунтьян 14.02.2011 00:00 • Заявить о нарушении
Сподобалось, на разі співзвучне до настрою...
З теплом, Тетяна!
Татьяна Мунтьян 14.02.2011 00:00 • Заявить о нарушении
Щиро дякую за відгук і зі святом Вас, Таня - з Днем
закоханих. Кохайте і завжди будьте кохані, Ви того
варті.
З теплом, -
Анатолий Павленко 14.02.2011 10:25 Заявить о нарушении
закоханих. Кохайте і завжди будьте кохані, Ви того
варті.
З теплом, -
Анатолий Павленко 14.02.2011 10:25 Заявить о нарушении
Дякую за побажання, сподіваюсь, що вони виповняться. Тепла Вам та гарного свята!
Тетяна.
Татьяна Мунтьян 14.02.2011 10:34 Заявить о нарушении
Тетяна.
Татьяна Мунтьян 14.02.2011 10:34 Заявить о нарушении