Мені здається – я тону…
Що я занурююсь під воду…
Коли пірнаю в твою вроду,
І п’ю її лише одну…
І я не маю сил напитись…
Ковтаю кожен погляд твій,
Де, з під м’якої влади вій,
Не припиняє світло литись.
Я в світла злагоді купаюсь…
Тепло та ласка накриває,
Торкання легкість зігріває,
Коли в тобі я розчиняюсь.
Тому я ще і ще пірну…
В твоїх обіймів зваби звуки,
Занурюсь в ніжно-хвилі руки.
В тобі я з щастям потону.
Купання-кохання
© Copyright: Сербин Олег, 2011
Свидетельство о публикации №111021004060
Свидетельство о публикации №111021004060
Рецензии