Коли б я не родився тут,
Коли б я не любив Вкраїну;
Я поповнив би той редут,
Що ліниво вилежують спину.
Коли б я не любив село,
Та не тільки село, а й місто;
То погано мені б було
І в дорозі, і тут на місці.
Як же можна тебе не любить
Моя бідна і мила країна.
Он заплаканий люд стоїть,
В цьому є і моя провина.
Як утішити вас не знав,
Як, не знав, привести до миру.
Час такий, видно, вже настав,
Видно я загубив довіру.
І в ночі, коли людство спить,
Я тихенько стаю на коліна
І не втомлююсь ще просить:
«Боже, нам збережи Україну!»
17.11.05р.
Коли б я не родився тут
© Copyright: Сергей Кононенко, 2011
Свидетельство о публикации №111020904678
Свидетельство о публикации №111020904678
Рецензии
