Вразив вырш. Сумно. У пам'яті відразу виринули обличчя усіх злидарів, котрих бачу під церквою. Думаю над їхнім життям. Аж раптом усвідомлюю, що ж і ми, майже усі, недалеко від них втекли. То хіба ж не злидарі безробітні, та й ми, котрі працюємо за мінімальну зарплату? Як виживаємо? Спасибі батькам - пенсіонерам! А у кого їх вже немає? Боляче і сумно.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.