Іти вперед, наосліп у пітьмі.
Не озиратись, не благать прощення.
І зазирнути в очі страху, наче уві сні,
Прокинувшись від спліну, зрозуміть знамення.
Пройти цей шлях с початку й до кінця,
Від Альфи до Омега - це нелегко.
І, скинувши з чола тернового вінця,
Підвестися з колін, полинути у небо, як лелека.
Іти завжди вперед... Не дивлячись на горе,
На біль і страх, і на нестерпний холод,
Звільнитись від кайдан, що стримували волю.
Розвіяти мару і розбудити мрію,
Сказати: "Ні" всепоглинаючому болю,
Іти туди, де справдиться надія!
Iти вперед
© Copyright: Юлия Ткач, 2011
Свидетельство о публикации №111020709223
Свидетельство о публикации №111020709223
Рецензии
Юлия, долго уже читаю Ваш сонет. Всё хорошо - и мысль уложена плотно, и выдержано требование к содержанию строф, кроме одного - пятистопный ямб. Приведи всё к нужной форме - будет чудо. Я нашёл варианты ко всем строкам.
Перепрошую. Успіху Вам.
З повагою, Олександр
Александр-Георгий Архангельский 07.02.2011 23:34 • Заявить о нарушении
Перепрошую. Успіху Вам.
З повагою, Олександр
Александр-Георгий Архангельский 07.02.2011 23:34 • Заявить о нарушении
спасибо большое)обязательно прислушаюсь
на самом деле этот сонет написан еще в 10м классе, и я к нему не возвращалась
Юлия Ткач 07.02.2011 23:37 Заявить о нарушении
на самом деле этот сонет написан еще в 10м классе, и я к нему не возвращалась
Юлия Ткач 07.02.2011 23:37 Заявить о нарушении