Уривок з дитинства

Ми по дорозі дико мчали
Під нами велики вищали
Та ми цього не помічали
Нас потішали дикі скачки
Якщо впадеш,полізеш рачки
Такого з нами не траплялось
Навіть в кошмарах не являлось
Хоча нерідко ми страждали
А сторожа як обминали
Його собаки нападали
На нас в вечірній тишині
Та діставалось більш мені
Хоч давно темрява настала
Вона нас зовсім не лякала
Ми собі й далі пролітали
Собак відпущених цькували
А потім дико верещали
І стрімголов від них втікали
І тут біда мене спіткала
Велосипед я поламала
У нього гальма одказали
Коли ми з гірки з писком мчали
Ото були вже дикі скачки
Додому йшла я ледь не рачки
Боліли руки,ноги,спина
Бодай взяла лиха година
Оті вечірні наші скачки
Щоб ті собаки нас кусали
За те,що ми їх дратували..


Рецензии