Николай Степанович Гумилев. Однобразные мелькают..

Однообразные мелькают
Все с той же болью дни мои,
Как будто розы опадают
И умирают соловьи.

Но и она печальна тоже,
Мне приказавшая любовь,
И под ее атласной кожей
Бежит отравленная кровь.

И если я живу на свете,
То лишь из-за одной мечты:
- Мы оба, как слепые дети,
Пойдем на горные хребты,

Туда, где бродят только козы,
В мир самых белых облаков,
Искать увянувшие розы
И слушать мертвых соловьев.

Мой перевод на украинский язык.

Одоманітні проминають
Такі ж болючі дні мої
Немов троянди облітають
І помирають соловї.

Але й вона печалить світом
Мною покарана любов
Під її шкіри оксамитом
Отруєна пульсує кров

І якщо я живу на світі
То через мрію лиш одну
Що ми, немов незрячі діти
На гір зійдемо вишину.

Туди, де бродять лише кози ,
Й біліші хмари від снігів
Троянди там цвітуть в морози
І чутно мертвих солов`їв.

( Очень нравится романс на эти стихи в исполении Николая Носкова)