Прозорі очі світанку оглядають дев’ятиповерхівки,
Хтось готується до сніданку, а хтось вже миє тарілки
Ранок прокидається разом із тобою,
він спав із тобою,
він жив із тобою
Про нього нагадують годинників стрілки,
Та звук якогось шоу за стіною.
Ранок – це кава, добре, якщо не розчинна
Легка, не велика страва, добре, якщо низко калорійна
Поцілунок біля дверей
Поцілунок за дверима
Зупинка, маршрутка, робота, мобільний
Дев’ята година.
Кудись спішиш, щось неодмінно із рук падає,
Написати, відправити лист, адресату, який теж у Харкові
Телефонна розмова
Розмова на сходах
Через деякий час вже хтось пакети стартові
Тиче у напханих переходах.
Через пів години, змучена, стомлена, тиснеш кнопку ліфта
Знову ранок, знов на роботу
І прозорі очі світанку оглядають дев’ятиповерхівки…
05.02.11
Ранок
© Copyright: Ольга Липакова, 2011
Свидетельство о публикации №111020509734
Свидетельство о публикации №111020509734
Рецензии
Признаться, вначале просто стало интересно глянуть как пишут на украинском. Оказалось - и тема близкая, интересная. Это стихи для того, кто готов задуматься, на что уходит короткое мгновение, называемое жизнью. Вот разве что в концовке переход от лифта к следующему утру резковат. Или напротив - недостаточно резкий. Или это просто мне так и хочется, чтобы всыпали этой суете по первое число...
Лев Курас 09.02.2011 17:48 • Заявить о нарушении
Лев Курас 09.02.2011 17:48 • Заявить о нарушении
:)))))))))))))))))) Добавим ей обязательно и по первое и по второе число! Только уже не в стихах а в жизни :)
Ольга Липакова 13.02.2011 12:14 Заявить о нарушении
Ольга Липакова 13.02.2011 12:14 Заявить о нарушении