Небо посміхається,
Сонце не ховається,
А в душі зима,
Наче тінь сама.
Смуток залишив
Серце без душі,
Наче день без ночі,
Наче сліпі очі.
Як дитя без ласки,
Нещасливі казки.
Мов без віри мрія,
Де тепло не гріє.
Погляд заховаю...
Душу відпускаю
В неба височінь,
Зникну наче тінь.
Райдугою в небі
Стану я для тебе,
Янголом з’явлюсь
І більш не повернусь.
24.04.2005
Нещасливi казки
© Copyright: Ива Докова, 2011
Свидетельство о публикации №111020406554
Свидетельство о публикации №111020406554
Рецензии