Витримай паузу,
бо мовчання - сліпуче, мов сонце,
і я замружую очі від блиску криги і снігу,
чекаючи на поцілунок долі з твоїм ім’ям.
Принеси у долонях води.
У мовчанні зростає ніжність
на відстані кроку
цей водограй серед снігу.
Це так само безумно, як Іісусові чудеса.
Чи я піду по воді?
Чи принесу у долонях,
у цьому човнику утлому,
у твій утлий човник цю краплю?
Розхлюпала сон, у якому мовчання триватиме вічно.
Колихай мене, мамо, в колисці часу
народжень, вмирань…
Народжуюсь, вмираю, і знову живу.
Вмираю, щоб народитись у сяйві першого «уа».
Знову я немовля.
Я чекаю на Слово.
Витримай паузу
© Copyright: Олись Лапковский, 2011
Свидетельство о публикации №111020307973
Свидетельство о публикации №111020307973
Рецензии
Дуже глибоко. Цікаво, які результати від тієї паузи, Лідо?
Августина Остров 04.10.2012 00:07 • Заявить о нарушении
Августина Остров 04.10.2012 00:07 • Заявить о нарушении
Дякую, Августино. Часткове зрештою стає узагальненням. Частное становится общим.
http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=QAZyByWN_ok
Олись Лапковский 04.10.2012 10:02 Заявить о нарушении
http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=QAZyByWN_ok
Олись Лапковский 04.10.2012 10:02 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.