За мотивами Джени Вудхаус
Такі сумні бувають вечори на зламі серпня при кінці зими.
Тоді тіла метеликів лежать як пале листя.
Дерева голі без кори, без листя
такі беззахисні та чисті
над озером студеної води
гілками синь небесну прокололи.
Автобус жовтий ловить дрижаки,
везучи діточок до школи.
Та ночі довгі все ще
як печаль моя екзенціальна...
Перисті хмари під склепінням неба
на клапті крає юний місяць.
Мій сум світлішає.
Чого ще серцю треба,
у час коли метеликів померлих душі
летять настріч весні...
Я вірю в їх реінкарнацію.
В кульбабу вселяться вони,
а потім у вино,
яким ми будемо з тобою смакувати,
мій Милий Друже
чи Подруго...
Сумнi Вечори Пiвденноi Зими
© Copyright: Svyatoslav Synyavsky, 2011
Свидетельство о публикации №111020306730
Свидетельство о публикации №111020306730
Рецензии