Солодкий злочин
Золота їхня кров запашний утворила ставок.
І ніхто не узнає, що я їх примусив зумисне
Покінчити з життям. На могилу їм кине вінок
Тільки цукор легкий, що засипле пульсуючі рештки,
Та вогонь проведе їхні душі у путь до небес.
Ось так само, злодійськи, колись я замучив черешні,
І безкарність велить повторити злочинний процес.
Хоч сиджу і варю золотисто-медове варення,
В каятті лицемірнім панегірик спочилим пишу,
Та облудне, мабуть, те моє тимчасове смирення.
Осінь кличе до дій, у живих фрукти я не лишу…
2011
Свидетельство о публикации №111020200858