І знову світло над стовпом
За словом вється слово
І нового вірша основа
Уже родилась під чолом.
Пишу. І вже у тишині
Чи на яву, чи то сні
Лечу над рідною землею
Під чистим небом і зорею,
Що ще не згасла у горі
По зміні дня у плині часу
І от натнення повну чашу
Я пю за всіх оцій порі
Вона хмільна і я схмелів.
Та що кому тепер до слів
Які сьогодні по вечері
Лягли рядочком на папір
Папір, як лебедя крило
Біліє ось перед очима
Схиляю мудро я чоло
Але у чому мудрість тут ота
Та геніальна слова простота
Яка усім серця бентежить
Але нікому не належить
І сам себе питаю я на грець
Хто я мислитель чи творець?
Чи те і інше разом взяте
Як повік не не розєднати?
***
© Copyright: Анатолий Фурсов, 2011
Свидетельство о публикации №111020108869
Свидетельство о публикации №111020108869
Рецензии