В десь між зір мигтить моя звізда -
Маленька цятка, животворний кремінь.
Роздмухує промінчиками темінь,
Тепло несе вселенського гнізда.
Живе у ній розчулена душа,
Клопочеться від вечора до рання.
Любов,
надію,
чисті поривання -
Все віддає,
в запас не залиша.
І саме цим багатшає вона -
Сторицею вертається щедрота!
І приязні стосила приворотна
Відлунює, як трепетна струна.
МОЯ ЗВ ЗДА
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2011
Свидетельство о публикации №111013006218
Свидетельство о публикации №111013006218
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
