Амрiта-Сансара-Стодола
кардамон і кава.
Вино червоне,
мідь твого волосся.
М'які вуста, ласкава посмішка.
Колосся жита у сяйві місячнім сріблиться.
Затерті трішечки пастеллю лиця видніються.
То ми на полі колоски збираєм
поміж стерні разом зі сріблом неба.
А за якусь часину його вливаєм в каву та вино...
Амріта в суміші виходить.
Вона для того, щоби нас зігріти,
метеликів барвистих
та раєм знову поманити
у подорож далеку...
У лялечку метелик заховався.
У Вирій полетіли птиці.
А потім знову:
життів, світів безмір;
коловороття долі.
Народження, змужніння.
Та знову герць, мечі, а потім "мир вам"...
І знов вино, снопи і ми в стодолі...
Свидетельство о публикации №111012903878