Я був другий

Я був другий, спокійний і веселий.
Сміявся з жартів, плакав від болю.
Я твердо знав, що Бог на небі
Мені покаже шлях, дарує долю радісну мою.

І так було. Зустрів тебе я.
Та ще не знав хто ти.
В обіймах іншої сягнув – хочу лише я
З тобою поруч буть, жадав це кожну мить.

Не розумів, що коїться зі мною,
Стискало груди щастя до болю.
Думки мої були всі вкрадені тобою,
Весь час гуділо в серці « Я ЛЮБЛЮ».

Тоді я був рішучий і сміливий,
Але, здається, надто вже швидкий,
Не вмів ховати почуттів, мовчати.
Я був другий.

До тебе йшов, тремтів немов дитина,
Простяг долоні сонцю, сонцем ти була.
Я певен був, я знав, бажав і вірив,
Що ти моя, назавжди ти моя.

Але сказала ти, що ти другому сяєш.
І то була брехня. Тоді я це не знав.
Я був другий, не виборов я щастя.
Я втратив світ й себе. Я впав.

Я не жалів себе, хоча і був зкалічен.
Твоє обличчя зникло в пам’яті з часом.
Більш не кохаю і не бачу, лише кличу
Нової долі, тільки б з сонцем за вікном.

10.08.2005