20.02.10 – суббота
04:31
«А»:
Тиша дзюркотить уночі струмком,
Миті роздає даром багатьом.
Я до тебе йшла, що мені роки?
Бо моя любов, милий, навіки.
Час біжить-сплива, як пісок униз,
Що життя – слова, що злітають ввись,
Ти дістав мене з прірви небуття,
І у нас на двох є одне життя.
Ранок розбудив день, який іде,
І твоя любов знов мене знайде,
Я в ній утону, збуджу щастя мить,
І захочу знов я для тебе жить.
Тишина звенит ночью ручейком. укр
© Copyright: Валюша Александрова, 2011
Свидетельство о публикации №111012609690
Свидетельство о публикации №111012609690
Рецензии