Як хвіртка знайома тихесенько рипне,
Зрадливо мій голос отерпне, охрипне.
Не зважу. Наважусь. Зайду відчайдушно,
Щоб стало на серці і свіжо, і душно!
Зухвало скажу тобі, дивлячись в очі,
Що більше не зможу так, більше не хочу
Без тебе, ласкавко, ні їсти, ні пити...
Та ж як цей поріг мені переступити?
ПОР Г
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2011
Свидетельство о публикации №111012608390
Свидетельство о публикации №111012608390
Рецензии
Сміливіше! Вона, може, чекає... (Щоб літера "і" була у заголовку, я включаю "редактировать", переключаю на анг.мову і ставлю і ( там, де звична "ш")
Татьяна Каминская 21.04.2012 03:49 • Заявить о нарушении
Татьяна Каминская 21.04.2012 03:49 • Заявить о нарушении