Як сумно взимку,що весни немає,
Коли сердитий вітер завиває.
Коли навкруг – зими холодні чари.
А небо вкрили пишні сірі хмари.
Пухкого снігу часто не буває –
Про нього завірюха забуває.
Буває сніг на півдні де-не-де.
Він тут частіш за все з дощем іде.
А горобці ховаються під стріху –
Голодним і холодним – не до сміху.
Заможні дрова в плавнях не пиляють…
Усі зимою на весну чекають.
Земля у полі спить.Відпочиває…
Для урожаю сили набирає.
І віз старий змастив свої колеса.
А річка з льоду знов зробила плесо.
Дерева височать.Мов кам ’яніють.
Мовчать і верби – кіс своїх не миють.
Стоїть пожовклий і забутий очерет…
Весна згада його насамперед.
Проб ’ється паросток.Морозко засумує.
Прокинеться життя - і завирує.
Недовго на весну чекати мушу,
Щоби весною окропити душу.
29.01.02
Чекаю весну
© Copyright: Лариса Рындова, 2011
Свидетельство о публикации №111012607754
Свидетельство о публикации №111012607754
Рецензии
Прийде весна,дочекаються люди,а поки,що зима,завірюха ще
буде.З повагою.
Орехова Галина 28.01.2011 21:10 • Заявить о нарушении
буде.З повагою.
Орехова Галина 28.01.2011 21:10 • Заявить о нарушении
Хорошо тем,у кого крыша над головой есть.С теплом,
Лариса Рындова 28.01.2011 21:39 Заявить о нарушении
Лариса Рындова 28.01.2011 21:39 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.