Життя земного берегиня

         Рідний батько – то  Всесвіт,
                а Земля – твоя мати.
         І прийшла у цей світ ти,
                щоб життя дарувати,
         У воді – не тонути,
                у вогні – не горіти…
         Просто ТИ – земна ЖІНКА,
                хочеш всіх обігріти.

         Як краплям сонця, що летять здаля,
         Творить життя – дано тобі від Бога,
         Що на добро нас всіх благословля,
         Якою б не була у нас дорога.
         Ти – жінка, ніжний паросток життя,
         І кожен на Землі – твоя дитина.
         Ти серцем не сприймаєш небуття,
         Бо ти життя земного БЕРЕГИНЯ.

         Ти добру і любові
                своє серце відкрила
         Щоб у небо злітати,
                Всесвіт дав тобі крила.
         Наче горлиця біла,
                ти летиш над Землею…
         Ти радієш, страждаєш
                і зливаєшся з нею.

         Життєвих сил дає тобі Земля!
         Творить життя – дано тобі від Бога,
         Що на добро нас всіх благословля,
         Якою б не була у нас дорога.
         Ти – жінка, ніжний паросток життя…
         Хай чистим буде завжди небо синє!
         Ти серцем не сприймаєш небуття,
         Бо ти життя земного БЕРЕГИНЯ.
            Таїс Ліщинська, 04.12.2001 р.